ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України “Про мирових суддів територіальних громад”

1.Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Сучасний стан розвитку української держави та суспільства, низка змін в законодавстві з питань правового захисту законних прав та інтересів суб’єктів правовідносин, зумовлює об’єктивну необхідність удосконалення законодавства, яке регулює процес вирішення спірних відносин на рівні сільських територіальних громад мировими суддями, оскільки мирове судочинство як спосіб вирішення приватних суперечок має стати важливою складовою сучасної правової моделі захисту та реалізації прав та інтересів учасників суспільних відносин.

Необхідність впровадження інституту мирових суддів зумовлена, зокрема, з погляду на такий критерій, як доступ до правосуддя. Введення інституту мирових суддів – це реальний шанс зменшити навантаження на місцеві загальні суди, оскільки відносно нескладні (малозначимі) справи та вимоги за невеликою ціною позову можуть бути передані на розгляд мирового судді.

2. Мета і завдання запропонованого проекту Закону

Цей законопроект подається з метою інституціоналізації мирових суддів як альтернативного способу врегулювання спорів поруч з такими засобами розв’язання конфліктів як третейське судочинство та посередництво (медіація).

Відсутність інституту мирових суддів у судовій системі України є свідченням того, що чинна судова система відірвана від народу та існує для інших цілей, ніж інтереси народу. Тому питання про впровадження цього інституту в систему місцевого самоврядування (після змін до Конституції України – в судову систему) є актуальним і потребує законодавчого вирішення.

 3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Проектом Закону пропонується визначити порядок утворення, компетенцію, гарантії, матеріально-технічне забезпечення діяльності мирових суддів, а також процесуальний порядок врегулювання віднесених до їх компетенції спорів та розгляду і вирішення різного роду справ.

Законопроект складається із 6 розділів:

1. перший присвячений загальним засадам діяльності мирових суддів, понятійному апарату, вимогам до мирових суддів та їх добору;
2. другий – складає організаційно-правову основу діяльності: принципи, повноваження, обмеження в діяльності;
3. третій розділ присвячений гарантіям, відповідальності і самоврядуванню мирових суддів
4. четвертий – матеріально-фінансове забезпечення діяльності мирових суддів;
5. п’ятий розділ – процесуальна частина (докази, пред’явлення позову, відкриття провадження, строки розгляду справ, участь сторін спору у розгляді справи, стадії мирового розгляду, рішення мирового судді, мировий збір, особливості мирового розгляду справ, порядок видачі наказу мирового судді).
6. шостий розділ – прикінцеві положення.

Передбачається, що функцією мирових суддів в Україні буде, насамперед, вирішення спорів, що носять альтернативний (стосовно судового) і диспозитивний (за обопільною згодою сторін) характер.

До повноважень мирових суддів пропонується віднести розгляд спорів, що відповідають відповідним критеріям.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Для запровадження мирових суддів на сьогодні існують наступні правові передумови:

1. конституційні положення щодо права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України);
2. правові позиції Конституційного Суду України (Рішення від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів);
3. позиції Комітету міністрів Ради Європи щодо зниження навантаження на суди загальної юрисдикції, викладені у Рекомендаціях № К. (86) 12 від 16 вересня 1986 року, згідно з якою державам-членам Ради Європи рекомендовано передбачати альтернативні процедури врегулювання спорів шляхом позасудового розгляду і створювати відповідні органи, що не входять до судової системи цих держав, а також у Рекомендації КЕС (2001) 9 Комітету Міністрів   державам   членам   стосовно   альтернатив   судовому   вирішенню   спорів   між адміністративними органами влади та приватними особами;
4. положення Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до  європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10 травня   2006 р. № 361/2006.

Зокрема, Концепція передбачає створення можливостей для розвитку альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів. У Концепції вказується, що з метою розвантаження судів потрібно розвивати альтернативні (позасудові) способи врегулювання спорів, а також створювати умови для стимулювання дешевих і менш формалізованих способів їх врегулювання.

Прийняття даного законопроекту не тягне за собою необхідності внесення змін до інших законів України, крім тих, які зазначені в проекті.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Оскільки законопроектом передбачається функціонування мирових суддів в системі місцевого самоврядування, то організаційно-технічне та матеріальне забезпечення роботи мирових суддів має здійснювати виконавчий комітет відповідної місцевої ради. Для цього в місцевому бюджеті мають бути закладені відповідні кошти, а в плані соціально-економічного розвитку територіальної громади – також матеріальні цінності і т.д., що має забезпечити нормальну роботу цих суддів.

Видатки з місцевого бюджету на заробітну плату мировому судді та оренду приміщення разом з витратами на канцелярські товари та на зв’язок компенсуватиме мировий збір. Облаштування ж робочого місця мирового судді – придбання меблів, оргтехніки тощо потребуватиме більш значних коштів, а відтак держава має цьому посприяти шляхом передбачення цільової державної субвенції місцевим бюджетам (орієнтовно в обсязі 25 млн. грн)*.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону України “Про мирових суддів територіальних громад” дозволить полегшити доступ населення (насамперед сільського) до захисту своїх прав шляхом звернення до мирових суддів для вирішення дрібних  спорів.

Мирові судді, обрані відповідною місцевою радою, користуватимуться авторитетом серед населення та зможуть забезпечити якісніше здійснення функцій. При цьому мирові судді нестимуть відповідальність перед громадою в особі органів місцевого самоврядування.

Інститут мирових суддів передбачається спочатку впрова­дити у систему місцевого самоврядування, а згодом, набутий цими суддями досвід може стати неоціненним надбанням для формування інституту мирових суддів у реформованій судовій системі країни.

Якщо виходити з того що один мировий суддя буде обиратися в середньому на 10-15 тис. жителів, то буде обрано орієнтовно 2,5 тис. мирових суддів (виходячи із заг. кількості виборців – 37,5 млн). Для початку функціонування цих суддів необхідно 25 млн.грн (на одного суддю 10 тис. грн) для придбання оргтехніки і необхідних меблів.