В дискусії взяли участь представники Секретаріату Президента України, Конституційного C уду України, державної судової адміністрації України, Третейської палати України, громадських правозахисних організації, вищих навчальних юридичних закладів.

За результатами дискусії було прийнято резолюцію.

Резолюція круглого столу «Правове регулювання доступу громадян до механізмів вирішення публічно-правових та цивільно-правових спорів: проблеми та перспективи їх вирішення»

м. Київ , 20 грудня 2006 року

Становлення демократії та ринкових відносин в Україні протягом років її незалежності покликали до формування незалежної, об’єктивної судової системи України, яка має діяти в інтересах верховенства закону, дотримання прав і свобод особи.

На жаль, незважаючи на те, що від моменту ухвалення Конституції України, пройшло вже понад 10 років, визначена Конституцією судова система так остаточно і не сформовано.

Надзвичайно велика кількість судових спорів, що виникла з появою власника та розвитком ринкової економіки, підвідомчість судам абсолютної більшості правовідносин не знайшла поки що адекватної відповіді з боку держави.

Не завершилось формування адміністративних судів, не досягнуто нової якості судового корпусу, незалежність суддів від впливу на них органів влади, в деяких випадках привели до їх незалежності від закону. Порушення термінів розгляду судових справ стало буденним явищем. Ухвалення судами окремих рішень в особливо чутливих сферах: оскарження дій, рішень чи бездіяльності виборчих комісій, оскарження актів Президента України чи Кабінету Міністрів України з питань призначень та звільнень посадових осіб високого рангу часто не піддаються коментування на предмет законності.

Доступ громадян до правосуддя, особливо в сільських районах України є досить ускладненим та ф інансово обтяжливим.

Все це настійно вимагає завершення судової реформи, наслідком якої має стати ефективне, справедливе, необтяжливе для громадянина правосуддя.

Досвід реформ в Україні показує, що жодна реформа не може бути успішною, коли вона проводиться без затвердженої концепції та без її узгодження із іншими реформами, що здійснюються в державі.

10 травня 2006 року , Указом Президента України №361/2006 було затверджено " КОНЦЕПЦІ Ю вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандарті в". Проте , не зважаючи на тривалий час від її затвердження, реалізація цієї концепції через законодавчі ініціативи так і не розпочалась.

Учасники круглого столу, висловлюють сподівання, що даний документ може бути основою серйозних кроків з боку держави в особі Президента України, Верховної Ради України для утвердження в Україні справді незалежного та справедливого суду.

Ми переконані, що удосконалення законодавства для судівництва, що випливає із затвердженої концепції, має відбуватись системно, прозоро із залученням до цього процесу кваліфікованих фахівців, які працюють в галузі права, суддів у відставці, адвокатів, представників правозахисних організацій, громадських організацій, що опікуються проблемами правової допомоги громадянам, науковців.

Також потребує належної уваги держави розвиток альтернативних, позасудових механізмів вирішення суперечок. На часі відродження інституту мирових судів та належне його забезпечення. Судово-правова реформа має передбачати впровадження практик досудового примирення, відновного правосуддя.

На наше переконання, підтримка Верховною Радою України змін законодавства щодо судівництва, які напрацьовані в рамках Національної комісії з питань верховенства права та розвитку демократії відповідно до концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів має стати новим етапом на шляху до формування важливого елемента майбутнього нашої держави - ефективної та справедливої судової влади.