Державний комітет по земельних ресурсах подав на затвердження Кабінету Міністрів нову форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Як наголосив під час урядової "гарячої лінії" перший заступник голови Держкомзему Антон Третяк, вдосконалити форму цього документа доручила Прем'єр-міністр після зустрічі з представниками українського бізнесу.

За словами А. Третяка, таке прохання підприємців пояснюється тим, що держакт підписували органи місцевого самоврядування, які від імені держави не можуть гарантувати право власності. Крім того, у разі, якщо земельна ділянка передається у співвласність, потрібен додаток, де подаватиметься перелік співвласників. Нова форма держакта погоджена з усіма міністерствами та відомствами.

Водночас перший заступник начальника Головного управління земельних ресурсів у м. Києві Олександр Луцький розкритикував проект урядової постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. N449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", повідомляє прес-служба Київради.

Він нагадав, що відповідно до статті 13 Конституції земля є об'єктом права власності українського народу і від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. А згідно із Земельним кодексом, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, якими розпоряджаються органи приватизації) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції виконавчих органів місцевих рад віднесено реєстрацію суб'єктів права власності на землю; реєстрацію права користування землею і договорів на оренду землі; видачу документів, що посвідчують право власності і право користування землею. Тобто, як констатує О. Луцький, до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів нормами законів не віднесено компетенції ані щодо розпорядження земельними ділянками, ані щодо видачі державних актів на право власності або на право постійного користування нею. Тому немає жодних правових підстав для визначення керівника територіального органу єдиною особою, яка підписує державні акти.

Він також зауважив, що до 2002 року держакт підписував тільки голова відповідної місцевої ради або адміністрації, а керівниками органів земельних ресурсів підписувалися план зовнішніх меж земельної ділянки та зміни у розмірах і межах земельної ділянки. Правовим змістом процедури візування держактів є контроль з боку органів по земельних ресурсах технічної правильності підготовки документа, а його підписання головою відповідної ради або адміністрації забезпечує контроль за виконанням власних рішень, наявність в органів влади інформації про стан земельних відносин на певній території. Це запорука виконання покладених на них функцій. Таким чином, прийняття постанови може викликати хаос у системі управління земельними ресурсами, у тому числі через дублювання актів на землю.

Про оренду і податки

Також, відповідаючи на телефонні дзвінки, Антон Третяк поінформував, що у ВР перебуває законопроект, який стосується передачі земель у користування. Як відомо, до Земельного кодексу внесені зміни, які зобов'язують робити це через такий механізм. Але насправді є випадки, коли цей принцип застосовувати недоцільно.

Він пояснив, чому в регіонах не всі орендодавці виконують указ Президента, яким удвічі (з 1,5 до 3 відсотків) підвищено орендну плату. Причина в тому, що цей документ носить рекомендаційний характер. Причому орендар може змінити розмір плати, якщо йому дозволяє це зробити економічний стан підприємства. Тож власник землі може надавати її у користування тому, хто платить більше. І ще одне. Указ є адміністративним методом регулювання земельних відносин. Та він може застосовуватися до земель державної, а не приватної власності.

А. Третяк додав, що депутати відкоригували ставку земельного податку на тих територіях, де не проведена грошова оцінка. Адже за законом, плата визначається на основі цієї оцінки, тобто залежить від її розміру. Для юридичних осіб ставка збільшена уп'ятеро, для фізичних - трохи менше. Аби не переплачувати, потрібно звертатися до сільської ради, щоб вона терміново замовляла проведення грошової оцінки земель у населеному пункті.

Оксана МАЛОЛЄТКОВА, "Урядовий кур'єр"

Джерело: http://uamedia.visti.net від 7.10.2008 року