Цивільне судочинство

Регулювання цивільно-правових відносин здійснюється за допомогою цивільно-процесуального законодавства, зокрема Цивільного кодексу України. Цивільний кодекс України введений в дію з 1 січня 1964 року згідно із Законом Української РСР від 18 липня 1963 року. З 1 січня 2005 року набрав чинності новий Цивільний процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 року.

Основні положення

1. Завданням цивільного судочинства (ЦС) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
2. ЦС здійснюється відповідно до Конституції України, законів України та правил міжнародних договорів.
3. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
4. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.
5. ЦС здійснюється на засадах змагальності сторін.
6. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
7. Особи, які беруть участь у справі, мають право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
8. Особи, які беруть участь у справі, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановленим Цивільним процесуальним кодексом України.
9. Судові рішення, що набрали законної судової сили, обов’язкові для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування і підлягають виконанню на території України і за її межами. Не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Цивільна юрисдикція

1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або овпорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
2. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Склад суду. Відводи.

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядають одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.
2. У випадках, встановлених Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку. Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються колегією у складі п’яти суддів. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв ’ язку з ново виявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
3. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали.
4. Суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він брав участь у процесі під час попереднього вирішення цієї справи; прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім ’ ї або близькими родичами між собою.
5. Повторна участь судді в розгляді справи першої, апеляційної та касаційної інстанції є недопустимою при перегляді справи.

Учасники цивільного процесу

1. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
2. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціаліста, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитись з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватись іншими процесуальними правами, встановленими законом.
3. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов ’ язки сторони мають усі фізичні та юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
4. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
5. Сторони мають рівні процесуальні права та обов ’ язки . Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
6. Позов може бути пред ’ явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів.
7. Суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
8. Треті особи