Останнім часом пожвавилося обговорення можливості запровадження інституту мирового розгляду справ для певного «розвантаження» місцевих судів загальної юрисдикції, забезпечення швидкого, авторитетного та недорогого врегулювання спорів між членами територіальних громад. Зважаючи на те, що чинна Конституція України не передбачає такої ланки судової системи держави, ймовірним видається запровадження на початковому етапі посад мирових суддів в системі місцевого самоврядування. У зв’язку із цим доцільним було б дослідити деякі питання майбутньої процедури прийняття мировим суддею спорів до свого провадження та здійснення мирового розгляду.
Будь-яке провадження починається з подання певного виду звернення і винесення процесуального рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження. Отже, у статті буде приділено увагу саме цій стадії майбутньої процедури розгляду матеріалів мировим суддею і варіанту її закріплення у законопроекті «Про мирових суддів територіальних громад» (далі - Законопроект), розробленому робочою групою, яка була створена в межах проекту «Покращення доступу сільського населення до правосуддя» (З текстом Законопроекту можна ознайомитись на сайті проекту «Покращення доступу сільського населення до правосуддя» www.aj.org.ua).
Провадження у справі відкриватиметься мировим суддею на підставі поданої позовної заяви, яка ним реєструється і оформлюється в порядку черговості. Видається обґрунтованим закріпити право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.
Для реалізації права на звернення для вирішення спору до мирового судді, необхідна наявність певних передумов та додержання ряду умов, які по суті є близькими до тих, що мають бути наявними для звернення до судів загальної юрисдикції.
Перша передумова – особа, що звертатиметься до мирового судді для вирішення свого спору, повинна мати процесуальну дієздатність, тобто здатність бути стороною у спорі. Ця дієздатність пов’язана із загальною процесуальною дієздатністю і визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України. Якщо особа не володіє процесуальною дієздатністю, або її дієздатність обмежено, від імені такої особи до мирового судді може звертатись її законний представник, який визначається відповідно до ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України.
Друга передумова – позовна заява, з якою звертатимуться до мирового судді, має підлягати розгляду мировим суддею, тобто бути підвідомчою йому. Тут важливе значення має віднесення спору до однієї з категорій справ, визначених як предметна компетенція мирових суддів. Щоб визначитись з підвідомчістю спору, який потребує вирішення мировим суддею, досить важливо при ознайомленні з матеріалом, що надійшов, з’ясувати, про які правовідносини йдеться і в чому полягає спірність, хто виступає як суб’єкт оскаржуваного права.
Наприклад, коли йдеться про участь у спорі громадянина-підприємця, у всіх випадках має враховуватись, що є предметом спору, який його зміст, з якої діяльності цього громадянина він випливає. Якщо спір виник у зв’язку зі здійсненням громадянином-підприємцем своєї підприємницької діяльності, а другою стороною у спорі є юридична особа або такий же громадянин-підприємець, то цей спір підвідомчий господарському суду.
Третьою передумовою має бути відсутність такого, що набуло законної сили, судового рішення, ухваленого у справі за спором між тими ж сторонами, з того ж самого предмету та з тих же самих підстав, або ухвали суду про припинення провадження у справі у зв’язку з відмовою від позову, або затвердження мирової угоди між сторонами, а також відсутність у провадженні суду загальної юрисдикції тотожного спору. Це також стосується і відсутності такого, що стало обов’язковим для сторін, рішення третейського суду, ухваленого за спором між тими ж сторонами, з того ж самого предмету та тих же самих підстав.
Відсутність означених передумов матиме своїм наслідком відмову мирового судді у розгляді спору. Отже, доцільним є закріплення у Законопроекті таких підстав для відмови у відкритті провадження у справі:
- наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду чи мирового судді про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому важливо передбачити, що відмова від позову не позбавляє іншу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
- наявність у провадженні суду чи мирового судді справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
- наявність рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
- смерть фізичної особи, а також припинення юридичної особи, які є однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (наприклад, спір може бути стосовно трудових правовідносин, зокрема, щодо відмови у прийнятті на роботу). У такому разі спірні правовідносини просто припиняються у зв’язку з відсутністю другої сторони спору.
Крім цього, заява повертатиметься у випадках, коли:
- позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
- заяву подано недієздатною особою;
- заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
- справа не підсудна мировому судді;
Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (наприклад, від імені особи з обмеженою дієздатністю позовну заяву подасть її законний представник).
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі мировий суддя вирішує не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви до нього або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі мировий суддя має винести ухвалу. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до мирового судді з таким самим позовом.
Крім наявності зазначених передумов для відкриття провадження у справі мировим суддею необхідно додержання певних умов. Серед умов реалізації права на звернення до мирового судді – додержання вимог оформлення позовної заяви, та її подання саме тому мировому судді, який повинен розглянути і вирішити спір, тобто додержання правил підсудності.
Позовна заява подаватиметься в письмовій формі і повинна містити: найменування мирового судді; найменування і місцезнаходження позивача і відповідача; зміст вимоги; ціну позову та розрахунок вимоги, якщо вимога підлягає оцінці; обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та докази, що їх підтверджують; перелік додатків; дату, підпис позивача або його представника.
До позовної заяви мають додаватися документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, повноваження представника (у разі його участі у провадженні), а також сплату мирового збору.
Позовна заява має подаватися у кількості:
- один примірник з усіма доданими до неї документами чи їх копій – мировому судді;
- по одному примірнику з усіма доданими до неї документами чи їх копій – кожному відповідачеві.
За подачу позовної заяви має сплачуватись мировий збір. Мировий збір має закріплюватись Законопроектом як місцевий збір, який справляється на території відповідної ради за подання позовних заяв чи за видачу мировим суддею документів. Мировий збір сплачуватиметься у відсотковому співвідношенні до ціни позову (при подачі заяви) та за фіксованою ставкою (при видачі мировим суддею документів). Розмір мирового збору та коло осіб, які звільняються від його сплати, мають встановлюватись місцевою радою.
Мировий суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання викладених вимог або не сплачено мировий збір, постановлятиме ухвалу, в якій зазначатимуться підстави залишення заяви без руху, про що повідомлятиме позивача і надаватиме йому строк для усунення недоліків.
За аналогією з правилами, встановленими у цивільному процесі, якщо позивач відповідно до ухвали мирового судді у встановлений строк виконає вимоги, сплатить суму мирового збору, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
У разі наявності всіх необхідних передумов, додержання вимог щодо форми позовної заяви та сплати мирового збору мировий суддя має відкрити провадження у справі, прийнявши відповідну ухвалу.
В ухвалі про відкриття провадження у справі мають зазначатися: дані про мирового суддю – найменування мирової дільниці, прізвище, ім’я та по-батькові мирового судді, а також номер справи; ким і до кого пред'явлено позов, а також зміст позовних вимог; час і місце попереднього судового засідання; пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Прийняття ухвали про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження мировим суддею є логічним завершенням цього етапу розгляду мировим суддею спорів. У разі відкриття провадження спір підлягає розгляду і вирішенню мировим суддею на підставі норм чинного законодавства України (у широкому розумінні цього поняття), положень локальних нормативно-правових актів відповідної територіальної громади та народної моралі.
Провізіон Тетяна, магістр права |
